Протягом століть грецька культура розвивалася, впливаючи на весь античний світ. Визначальне значення відіграла давньогрецька мова, що має незвичайний і впізнаваний алфавіт, яким користувалися найвідоміші філософи, історики та драматурги нової ери.
Мова для еллінів була межею, що відокремлює культурних людей від варварів. А його «класичний» період став частиною візантійської історії та епохи Відродження. Грецькою проповідували християнство, був написаний Новий Завіт, створені твори отців церкви.
Виникнення грецької мови
Давньогрецька мова — це грецька частина індоєвропейської мовної групи, що використовувалася з 9 століття до н. е. до 6 століття н. е. і в елліністичний час відома як «Койне».
Історію давньогрецької мови підрозділяють на шість періодів:
- Протогрецький;
- Мікенський;
- Постмікенський;
- Архаїчний;
- Класичний;
- Елліністичний.
Протогрецький етап — це зародження мови з 25-17 ст. до н. е. За однією версією, він з’явився в період міграції чужоземців на територію Греції. По іншій, в країну вторглися племена праіндоєвропейської групи, створивши нове наріччя.
Мікенський період розвивався з 16-11 ст. до н. е. і залишив після себе багато письмових пам’яток. Більшість з них збереглися у вигляді глиняних табличок на о. Крит. Вперше розшифрувати їх вдалося в 1950-х роках.
Постмікенський період став перехідним етапом 11-9 ст. до н. е. до зародження архаїчної епохи й дав початок деяким фонетичним змінам у структурі мови.
Архаїчний період — розквіт еллінської писемності. З 9-6 ст. до н. е. поезія була переважною формою літератури, поряд з жанрами лірики й трагедії. У цей час створені великі твори Гомера. Також письмена з’являлися у вигляді прикрас кераміки, складених законів, переліків посадових осіб, публічних оголошень.
Класичний період — основа для наріч, що належать грецьким племенам: еолійському, іонійському і дорійському. Мова еллінів з 5-4 ст. до н. е. відображається в роботах Платона і Ксенофонта, у творах Софокла і розглядається вченими стародавньої Олександрії, як канонічна.
Елліністичний період з 3 ст. до н. е. по 6 в. н. е. ознаменував відділення розмовної та письмової мови, зменшивши ареали використання діалектів. У цей час були створені православні писання, змінилася фонетика, морфологія, настав прорив у мистецтві. Цей період поклав початок нинішній грецькій мові, її форма зараз використовується в багатьох наукових джерелах.
Різновиди давньогрецької мови
Давньогрецька мова включає безліч груп. Крім основних племінних видів, існував також гірський і кіпрський діалект, відомостей про які збереглося небагато.
Історики виділяють стандартну класифікацію діалогів за місцем поширення:
- Західні (Північно-західний і Дорійський);
- Іонійські (діалект Іонії, діалект Евбеї, діалект Кіклади, Аттичний);
- Еолійські (Егейський, Фессалійський, Беотійський);
- Аркадо-кіпрські (Аркадський, Кіпрський);
- Памфілійський.
Крім того, в еллінського існує особлива літературна форма — гомеричне наріччя, що застосовується в епосах і творах «Одіссея» та «Іліада». Особливість даного наріччя полягає у вимові та граматиці.
До відома. Македонська мова була пов’язана з давньогрецькою і, можливо, була однією з її діалектів. Так, табличка прокляття Пелла — свідчення цього зв’язку і приналежності македонського до Доричної грецької групи.
Писемність давньогрецької мови
Алфавіт греків склався до кінця п’ятого століття до н. е. і складався з 24 символів. В елліністичний період застосовували надрядкові знаки для позначення придиху і наголосу. Також з’явилися пробіли між слів і пунктуація.
Цікавий той факт, що записи велися і читалися хаотичним чином — справа наліво і навпаки. Цей спосіб називається «бустрофедон». Написання чергувалося від рядка до рядка, але пізніше позначився класичний стиль зліва направо, який перейняли в інших областях Європи.
Розвиток мови в наші дні
Сьогодні, вивчення давньогрецького поряд з латинню — частина навчальних програм гуманітарних інститутів і явище актуальної літератури: вірші Яна Кршесадло, переклад саги про Гаррі Поттера, книга про Астерікса, рутинні журнали з кросвордами.
Мова застосовується в грецьких компаніях, які бажають підкреслити свою повагу до історії країни. На ньому говорять у закритій громаді в Туреччині — найбільш автентичний з усіх діалектів, що залишилися.
Він також бере участь у словоутворенні багатьох термінів європейських і навіть старослов’янських мов. Сумління, комаха, згода — слова, що виникли на базі давньогрецької мови.
Роль еллінського наріччя у світовій історії величезна. Залишивши відбиток на всіх сферах життя, давньогрецька мова внесла великий внесок у літературу і мистецтво. Як сказав М. Шолохов: «Найбільше багатство народу — його мова».